Домашнє насильство

Що ми зазвичай розуміємо під насильством?

Найчастіше тільки фізичне насильство ми вважаємо насильством.

Нам складно припустити, як часто ми самі демонструємо насильство або стаємо жертвами.

Виявляється, насильство – це ще й:

·                   Погроза нанесення собі або іншому тілесних ушкоджень;

·                   Невиразні погрози, як-от: «ти в мене дограєшся!»;

·                   Погрози піти, забрати дітей, не давати грошей подати на розлучення, розповісти про щось;

·                   Заподіяння шкоди домашнім тваринам ( щоб помститися партнеру);

·                   Ламання та знищення особистих речей;

·                   Використання брутальних слів, лайка;

·                   Принижування, ображання, постійне підкреслювання недоліків;

·                   Контролювання, обмеження в спілкуванні, стеження;

·                   Заборона лягати спати, або насильне позбавлення сну;

·                   Звинувачування у всіх проблемах;

·                   Критикування думок, почуттів, дій;

·                   Поводження із ним/нею як із прислугою;

·                   Ігнорування.

Згідно з законом, який набрав чинності в Україні з початку року, домашнє насильство – це умисне систематичне фізичне, психологічне або економічне насильство щодо колишнього чоловіка або чоловіка (чи дружини), або члена сім'ї, або близької людини, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілого.

Види домашнього насильства

  • фізичне насильство,
  • психологічне насильство,
  • сексуальне насильство,
  • економічне насильство.

Довести факт домашнього насильства можна в тому випадку, якщо над членом сім'ї систематично знущаються (інцидент стався три і більше рази) і з'явилися психологічні наслідки. Всі результати насильства потрібно буде доводити шляхом проведення експертиз. Таке застереження законотворчості передбачили, щоб уникнути зловживань.

Примірний перелік організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства

Організації та установи, до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства:

  • До територіального органу поліції або за телефоном 102.
  • До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
  • До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.
  • До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.
  • До психолога, соціального педагога, класного керівника тощо.
  • До близької людини.
  • На телефони «Гарячих ліній».

Безкоштовні телефонні «Гарячі лінії»

  1. Національна дитяча «Гаряча лінія» Центру «Ла Страда-Україна»:

0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного).
Дзвінки на лінію безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів. Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники.

  1. Національна «Гаряча лінія» з протидії домашньому насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):

116-123 (цілодобово та безкоштовно з мобільних телефонів),

0-800-500-225 та 116-111. За цими телефонами можна отримати інформацію про організації та установи, до яких слід звернутися у конкретній ситуації, про перелік документів, які необхідно підготувати для звернення, поради щодо правильного їх складання, підтримку психолога анонімно у телефонному режимі, консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації.

  1. Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів) можна отримати такі послуги:
  • інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини та установи, які опікуються відповідними питаннями;
  • безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;
  • правові консультації;
  • зв’язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.

4. Омбусмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:

(044) 255-64-50